MyMenu&Back-top

⇑

Ірландія 2016 - Intro

Відчуття déjà vu :) Кожного разу пишу і кожного разу незмінний Introduction… То ж Intro!
Під час планування попередніх подорожей я згадував про сайт www.workcamps.info. Цього разу, готуючись до червневої відпустки, я не відходив від традиції і ще у березні почав перевіряти різні проекти. На моє здивування, цього разу один з проектів виглядав досить реальним. Тож 22 березня, хвилюючись і сумніваючись, я підписався на участь у волонтерському проекті в Ірландії.
IE-VSI 10.1 Killarney National Park Woodland Conservation Project

Camp code (код табору):
Country (країна):
Start Date (дата початку табору):
End Date(дата закінчення табору):
Topic (напрям табору):
Work Types (тим роботи):
Number of volunteers (необхідна кількість волонтерів):
Free places for Males (вільні місця для чоловічої статі):
Free places for Females (вільні місця для жіночої статі):
Free places last update (дата оновлення вільних місць):
International age (вік іноземних волонтерів):
National age (вік своїх волонтерів):
Extra Costs (дадоткова сплата):
Spoken Language (основна мова у таборі):
IE-VSI 10.1
Ireland
05 Jun 2016
18 Jun 2016
10: Environment protection
Environment / Manual
14
7
7

18 - 99
18 - 99
0.00
English


Description: Killarney National Park in Co. Kerry in the south west of Ireland is 10,000 hectares in size and comprises mountains, lakes and woodland. It has an extensive range of trees, plants and wildlife. In the 19th century the rhododendron tree/bush (Rhododendron ponticum) was introduced and this has proved to be a highly invasive and destructive tree and has threatened to colonise large areas of the park.The rhododendron is threatening the bio diversity of the park and many native species of trees, shrubs, mosses are under threat.
Type of Work: Volunteers will work on rhododendron control in remote areas of the park. This can involve stem treating mature plants with small tools, the picking of seedlings and cutting of saplings. National Park uses sharp tools (loppers and secateurs) and a herbicide (glyphosphate based diluted solution) as part of their strategy to control the rhododendron plants. The volunteers will be required to use these methods. Full training on the safe use of these methods and safety equipment will be provided by National Park.
Accommodation: In a modern hostel in the park, dormitory style. Bring your own sleeping bag and pilowcase
Language: English
Requirements: As the terrain is quite difficult, there is no wheelchair access
Approximate Location: 5km from Killarney, Co. Kerry in the southwest of Ireland
Notes: The midge fly is widespread in the park and volunteers must be prepared to use a strong insect repellent and wear a protective net when working. The park will provide nets, gloves and rubber boots. The terrain is difficult and tough, and volunteers need to be fit enough to handle this. For example there could be up to a 30 minute uphill walk to the worksite over rough ground. No WiFi coverage in the park, but it is availiable in a local pub 15 mins from the hostel.


Мій вільний переклад:
Опис: Національний парк Кілларні у графстві Керрі знаходиться на південному заході Ірландії. Парк має площу біля 10 тисяч гектарів та має на свої території гори, озера та ліси. На території парку знаходяться багато видів рослин та диких тварин.
В XIXст на цій території з’явився рододендрон понтійський (Rhododendron ponticum), який виявився дуже інвазивною та деструктивно рослиною, яка загрожує захопити всю територію парку. Рододендрон загрожує біо-різноманіттю парку, багато видів дерев, чагарників та мохів знаходяться під загрозою.
Тип роботи: Волонтери будуть працювати над знищенням рододендрона на віддалених ділянках парку. Це може включати в себе операції з стовбуром дорослих рослин за допомогою ручних інструментів, виривання молодої порослі та зрізання молодих погонів. У боротьбі з рододендроном Національний парк використовує гострі інструменти (сучкорізи та секатори) та гербіцид (гліфосфат у вигляді розчинів з малою концентрацією). Волонтери мають використовувати саме ці методи. Повне навчання цим методам та обладнанню для забезпечення безпеки буде відбуватися у Національному парку.
Розміщення: В сучасному хостелі в парку типу гуртожитку. Необхідно мати свої спальний мішок та наволочку.
Мова: English
Вимоги: Оскільки територія досить складна, використовувати інвалідний візок немає можливості.
Приблизне місце розташування: 5км від Кілларні, графство Керрі на південному заході Ірландії
Примітки: у парку дуже багато мошок і волонтери повинні бути готовими використовувати сильно-діючи репеленти та носити сітку для захисну від комах під час роботи. Парк надасть гумові чоботи, сітки від комах та рукавички. Місцевість ніяким чином не підготовлена для прогулянок і волонтери повинні мати добрий фізичний стан, щоб мати змогу, на приклад, йти 30 хвилин в гору по пересіченій місцевості, щоб дійти до потрібної ділянки. В парку немає покриття WiFi але він доступний у місцевому пабі, приблизно 15 хвилин пішки від хостела.


Переклад не 100%, оскільки я вніс деякі правки. Поясню їх та прокоментую цей опис.
Почну з того, що я не мав жодного уявлення, що таке рододендрон понтійський (Rhododendron ponticum), то ж не думайте, що це щось особисте.
«Colonise large areas» я переклав як «захопити ВСЮ територію» замість «велику», бо це більше відповідає дійсності. Сподіваюся, що на фото буде видно.
Серед інструментів ще були маленькі сокирки і я погоджуюся, що їх не вписали в перелік гострого інструменту, хоча може для нашої роботи цього було достатньо.
Хімічна речовина гліфосфат – більш відома під торговою маркою Раундап (Roundup), саме під цією назвою вона вперше була зареєстрована компанією Monsanto. Зараз точиться багато суперечок, на скільки він є безпечним.
Навчання як такого не було. Точніше воно було, але як для мавпи: "Роби так! Інакше не роби!" Я вже тільки на другому тижні почав розуміти (або почав думати, що розумію), що я роблю і для чого.
Опис нашого хостела можна подивитися тут: Arthur Vincent House (pdf).
Мова. Саме для того, щоб у таборі була одна мова спілкування, встановлено обмеження щодо кількості волонтерів з однієї країни – не більше 2-х. У нас правда це обмеження не спрацювало.... двічі.
Мошки, то не ті безпечні дрозофіли, які злітаються на фрукти. Це мошки-кровожери, які гірші за комарів. Бо менші, літають нечутно, а кусають дуже неприємно.
Крім перелічених засобів захисту, нам ще пропонували маски для захисту органів дихання. Але ніхто не брав, ймовірно через недостатньою кількість інформації про гербіцид.
Про WiFi важко щось сказати. У Jarvey's Pub дійсно був WiFi але з паролем. Зі слів більш досвідчених, ми зрозуміли, що пароль взяти нема де. Єдиний варіант - підібрати WiFi-пароль, знаючи принцип побудови паролів. То ж декому вдалося налаштувати WiFi. Мені не вдалося. З соромом вимушений зізнатися, що ніхто не додумався запитати пароль у барменів :(
Звісно це не вся інформація і я буду додавати по ходу розповіді. Я і так вже занадто багато розповів для цього етапу розповіді і інтригу зберегти не вийшло, оскільки вже зрозуміло, що я був в Ірландії у волонтерському таборі.

Розкажу трохи більш детально про кухню волонтерських таборів.
Сайт www.workcamps.info належить волонтерській організації Service Civil International (SCI), яка займається організацією та координацією співпраці різних волонтерських організацій на міжнародному рівні. Країни мають свої волонтерські організації, які через SCI співпрацюють з такими ж волонтерськими організаціями в інших країнах світу.
Наприклад, проект "IE-VSI 10.1 Killarney National Park Woodland Conservation Project" організовується локальною волонтерською організацією в Ірландії – VSI Ireland. Вона надає інформацію щодо проекту до SCI, яка поширює цю інформацію між іншими партнерами у всьому світі. Бажаючи прийняти участь у проекті звертаються до своїх локальних волонтерських організацій (напряму чи через сайт SCI) і далі ведуть роботу щодо участі в проекті здебільшого саме з ними. Ірландці будуть реєструватися на проект у VSI Ireland. В Україні такою організацією є SVIT-Ukraine.

Повертаючись до проекту, під час подачі заявки, необхідно заповнити коротку форму. Форма покликана оцінити Вас як вірогідного волонтера для конкретного проекту, чи підходить Ваше здоров'я, які Ваші потреби/вимоги, чи володіє претендент якимось навичками (права на водіння авто,) і т.і. Бажано відповідати чесно, аби потім не було непередбачуваних ситуацій (особливо зі здоров'ям), адже табори здебільшого знаходяться на (великій) відстані від цивілізації.
Того ж дня я отримав підтвердження від Service Civil International, що мою заявку, щодо прийняти участь в одному з таборів, отримано. А наступного дня від представників VSI Ireland прийшло коротке опитування (4 питання) щодо проекту. Головне питання, як на мене (ну крім розміру взуванки, яку парк збирався надавати волонтерам) було, чи усвідомлюєте Ви, що робота пов'язана з фізичними навантаженнями, що в парку багато мошок і буде потреба використовувати репеленти ну і т.і.
І все... тиша... десь з тиждень.. я навіть почав хвилюватися і почав набридати дівчатам з SVIT-Ukraine. Але вони майже зразу ж повідомили мені, що моя кандидатура затверджена для табору. Крім того надіслали перелік того, що від мене вимагається:
  • Від руки підписане підтвердження, що я хочу прийняти участь у волонтерському проекті на бланку встановленого зразка (його треба було відсканувати і переслати електронною поштою).
  • Гроші: 60 грн членський внесок за участь у волонтерській організації SVIT-Ukraine + 55€ (по курсу Національного Банка) за участь в волонтерському проекті в EU. На сайті SVIT-Ukraine більш детально розписані розміри внесків для різних проектів. Хто встановлює розмір внесків - не маю уявлення. Раніше я вважав, що сторона, яка організує табір, тобто у даному випадку VSI Ireland, але тоді б і розмір внесків для всіх повинен бути однаковим. Але вже там дізнався, що росіяни платили 90€/проект.
  • Підписана угода (2 екземпляра) на надання послуг з боку волонтерської організації SVIT-Ukraine. Відсилається поштою.
  • Заповнена форма, яку VSI Ireland буде використовувати для оформлення запрошення, яке мені знадобиться для отримання візи. Відсилається електронною поштою.
Починаючи з того часу я почав набридати запитаннями дівчатам з SVIT-Ukraine. Приведу тут деякі з них, але відповіді можуть відрізнятися з багатьох причин.
Я не знав, як я буду оформлювати дні, які я збирався провести в Ірландії поза проектом. Тобто я збирався приїхати за день до початку проекту, а по закінченню залишитися на пару днів.... ну не волонтерством же єдиним!.. :) З'ясувалося, що VSI Ireland додає в запрошенні +3 дні "на дорогу" до початку і після закінчення проекту. Який я був радий цій новині - не передати словами.
До речі, в англійській мові навіть з'явився термін, який описує поєднання туризму та волонтерства: Voluntourism = volunteer + tourism. То ж, як з'ясувалося, я "в тренді" :)
Були невідомими час та місце збору на початку табору і по його закінченню, так само як і всі інші тонкощі/особливості нашого перебування. Відсутність такої інформацію робило неможливим купувати квитки, бронювати житло і взагалі було незрозумілим, що нам знадобиться там з одягу/речей. Так от, така інформація, як правило, надається у infosheet, який приймаюча сторона розсилає приблизно за місяць до початку табору.
Для мене було досить важливим питанням харчування. Зазвичай в описі писалося, що волонтери готують самі або що харчування забезпечує приймаюча сторона (кафе/готель). Тут я спочатку зрозумів, що кожен готує для себе (це було однією з причин вибору цього табору, бо я для себе приготую без проблем, а от на велику групу?.... Та і навіть приготувати можу... а вони їсти?....). Але потім з'ясувалося, що готування саме для всіх... тобто будуть чергові по кухні. Це мене трохи засмутило, бо я боявся за життя людей... Дівчата з SVIT-Ukraine заспокоїли, що все вирішується на місті і, як правило, про все можна домовитися, бо всі ми люди (всі хочуть жити). З продуктами проблем немає, їх забезпечує сторона, що приймає.
Було питання щодо національної ідентифікації України. Адже однією з головних цілей таких таборів - є знайомство з іншими країнами. Іноді навіть влаштовують дні презентації країн учасників проекту. Мене це хвилювало, бо я не знав, що є прийнятним, а що ні? Дівчата сказали, що борщ, вишиванка, гопак - це саме те, що треба. Ще, зі свого досвіду, порадили взяти насіння, бо за кордоном такого немає, і гречку.. гречка то взагалі треш :) Зразу закрию це питання, бо забуду. Борщ не варив, гопак не танцював, а вишиванку провозив, але так і не одягав, про насіння вже знають, і воно не набуло очікуваної популярності. Гречка о так... про неї згадували періодично (як про гидоту неймовірну :) наступного разу треба буде 100% взяти).
Документи відіслані, гроші сплачено...і почалося очікування на лист-запрошення від VSI Ireland. А його не було...
Маленька проблема була з адресою SVIT-Ukraine, на яку мені сказали висилати листа з угодами. На пошті не вдалося ввести таку адресу, поштовий індекс не відповідав назві населеного пункту. Але дівчата з SVIT-Ukraine сказали, що все точно. То ж я відіслав, але відслідковував процес проходження листа і періодично інформував дівчат потім, що лист лежить на пошті день, два, п'ять і т.д.
Ймовірно, що саме неправильність адреси SVIT-Ukraine була причиною і того, що не доходило моє запрошення з VSI Ireland. То ж коли вже залишалося обмаль часу, мені прислали скановане запрошення, з яким я і пішов до консульства.
Пару слів про отримання візи. У SVIT-Ukraine повідомили, що візи для волонтерів повинні бути безкоштовними. Звісно, якщо користуватися послугами візових центрів, то за їх послуги платити треба, але це окремо. Саме тому я вирішив спробувати отримати візу сам, до того ж я не бачив нічого складного у цьому.
Я приготував документи згідно з переліком на сайті консульства. Хіба що довідки з банків надав з двох банків. Одну довідку робив через зарплатний проект, а другу в Приваті, все одно довідка там безкоштовна і робиться миттєво.
Ще така штука, десь у вимогах я бачив, що треба нотаріально завірений переклад всіх документів. На сайті консульства була вимога, що переклад повинен бути зроблений у агентстві перекладів. Я робив саме в агентстві - воно підійшло.
Дівчата з SVIT-Ukraine допомогли мені з заповненням електронної форми на сайті Ірландської Служби Натуралізації та Еміграції, бо по деяким питанням я не розумів, про що йде мова. Оскільки часу залишалося обмаль, то приймаюча сторона (VSI Ireland) ще запитала номер моєї електронної форми, щоб зі свого боку запевнити посольство (посольство Ірландії в Росії, в Україні тільки консульство), що все добре і мені можна видавати візу.
Добре, що коли я йшов до консульства здавати документи (18 травня), я, про всяк випадок, узяв гроші, бо виявилося, що в консульстві Ірландії про безкоштовні Ірландські візи волонтерам нічого не знають і треба платити гроші 60€ або 1800грн. Можливо, це якось пов'язано з Шенгенською зоною, до угоди про яку Ірландія не приєдналася.
Оскільки я здав документи вже досить пізно, мене трохи налякала порада на сайті консульства: "ми не радимо купувати квитки до того, як Ви отримаєте візу", та інформація щодо завантаженості посольства у літні місяці. Тобто розгляд документів може бути більше ніж заявлені 10 днів.
То ж я чекав відповіді від посольства і постійно дивився, як квитків на літаки стає все менше. 28 травня припадало на суботу, і я, дослухавшись поради розумної людини, вирішив зателефонувати до консульства раніше строку. Відповідь була "ТАК"! Цим я забезпечив собі +3 дні на купівлю квитків/бронювання..
На той час я вже отримав infosheet, в якому, крім всього іншого, було написано, коли і де нас будуть чекати, тобто з'явилася можливість планувати подорож і мати прив'язку до часу і місця. Зустріч була ввечері 5-го червня на залізничному вокзалі у місті Кілларні
Квитки на літак. Шукав довго, я вважаю, в основному через брак досвіду. Прямих рейсів в Ірландію не було, а я не знав, як користуватися пересадками (коли треба віза, а коли ні), як купувати квитки в залежності від багажу і т.і.
З того що з'ясував.
Пересадки підходять (точніше стиковочні рейси), якщо я отримую на руки один квиток, зазвичай, це відбувається, якщо авіа-компанії входять до одного об'єднання або між компаніями є якісь домовленості (як от МАУ домовляється про код-шарінг і квитки МАУ продають інші компанії). При цьому пересадки (стиковка) повинні бути в межах одного аеропорту (транзитної зони) без виходу в місто, і між рейсами повинно бути менше ніж 24 години. Тобто лоукости відпадали, оскільки вони базуються в аеропортах, де, зазвичай, відсутні транзитні зони взагалі і, як наслідок, там треба були візи Шенгенської зони або Великобританії.
Не все ясно з багажем. У деяких компаній чітко вказувалася вартість квитка при наявності зареєстрованого багажу та ручної поклажі  і тільки ручної поклажі (Lufthansa), а в деяких компаніях я був змушений дзвонити в українське представництво (KLM). Не знаю чи пов'язано це чи ні, але через деякий час на сайті KLM з'явилися більш детальні пояснення. Я обрав KLM, бо там вартість зареєстрованого багажу (1 одиниця, 24кг) для рейсів з України входила у вартість квитка. Але зараз мій вибір може бути не оптимальним, бо KLM теж увів квитки без зареєстрованого багажу.
Час стиковки. Головне правило - якщо Ви запізнилися на стиковочний літак через те, що заблукали - це Ваша проблема. То ж, про всяк випадок, треба зробити запас часу.
У мене був значний "запас" часу. Я летів через аеропорт Шарля де Голя (Париж) в Дублін і назад через аеропорт Схіпгол (Амстердам). В обох у мене було біля 9-ти годин на дослідження. Взагалі-то я чогось сподівався, що такі великі хаби працюють цілодобово (адже літаки прилітають звідусіль незалежно від часового поясу) і в транзитній зоні буде на що подивитися. Я помилявся. Вночі всі сплять, ну окрім прибиральників та служби безпеки. :(
Квитки купував завдяки спаму через Приват24. Там вартість була мінімальна серед пропозицій, що я знайшов на сайтах агрегаторів. Можливо то була акція Привата, не знаю. Квитки коштували 9823грн.
Крім літака мені треба було ще купити квитки на залізницю від Дублін до Кілларні та забронювати житло у Дубліні на дві ночі після табору. На той час я вже знав час і місце збору, крім того, я знав після котрої я буду вільним в Кілларні, то ж вже міг вибирати потяги.
З залізницею нічого складного - реєстрація на сайті та бронювання з зазначенням своїх місць. Як виявилося, я хоч і купую квиток Дублін - Кілларні, але це буде 2 потяги з пересадкою у місті Маллоу. То ж при замовленні 2туди" і "назад" я обирав, де я буду сидіти у чотирьох потягах. Потяги повинні були бути з розетками та з WiFi, що мене дуже тішило.
Бронювання хостелу викликало тільки одне питання... звідки на моєму рахунку в www.hostelworld.com взялися гроші? І що таке "Promotion"? Блін жесть... тільки що зайшов в акаунт, щоб більш аргументовано писати про гроші... а там ще гроші. Може хтось знає що, таке "Promotion"? Буду вдячний за інформацію, бо я не знайшов інформації (переклад слова я знаю, але за яких умов роздають ці "заохочення" не розумію). Так от виявилося, що у 2015 я отримав 10$ Promotion на свій рахунок у www.hostelworld.com за що - не розумію. І от зараз ще 10$. Тепер прийдеться їх витрачати... і подорожувати.. %)
Обирав серед хостелів, які знаходилися в центрі, які годували зранку, ну і з хорошим співвідношенням рейтингу та ціни.
Цікавим було те, що я сплатив за бронювання зі свого акаунта в www.hostelworld.com (тими грошами, що з'явилися нізвідки), але поки я не сплатив зі своєї картки 0€, замовлення вважалося не сплаченим :)
Наче все що міг я передплатив, тепер залишалося найцікавіше. Як волонтурист, я вже попіклувався про волонтерство, залишився туризм. Почався перегляд всіляких путівників, рейтингів цікавинок і т.і. Звісно, "Орел та Решка" теж продивився. Перелік виявився доволі великим, тут були і Скелі Мохер (англ. Cliffs of Moher), і селище Хоут (англ. Howth), і захоронення Ньюгрейндж (англ. Newgrange), і Пагорб Тара (англ. Hill of Tara), і парк індійських скульптур Шлях Віктора (англ. Victor's Way), і найвища гора Ірландії Каррантухіл, і замки: Бларні (англ. Blarney Castle), Бунратті (англ. Bunratty Castle), Кейр (англ. Cahir Castle), і Замок короля Джона Безземельного у Лімеріці (англ. King John's Castle) та ще купу замків, абатств, соборів, національних парків і т.і. Особливо щедро усіяна ірландська земля найрізноманітнішими замками, ось приблизний їх перелік.
Окинувши оком отриманий список, я зрозумів, що у мене занадто мало часу на те, щоб все це продивитися, тут треба декілька років. То ж я був змушений переробити список так, щоб в ньому були тільки місця географічно близькі до Кілларні та Дубліна ну або те, що я просто повинен відвідати... мені залишалося сподіватися, що у мене вистачить часу хоча б на них. Список став таким:
Як мені здалося, я був готовим до мандрівки. Квитки, всі куплені та роздруковані, € на картці та готівкою, документи, книжки записані на Kindle, все, що мені може знадобитися (географічні карти, дублікати квитків та паспортів, контакти і т.і.) разом з музикою завантажено на мобільний, речі... наче все. На останок ще докупив соняшникового насіння та шоколадні батончики, про всяк випадок.