MyMenu&Back-top

⇑

Німеччина 2017- Intro & дорога

Ще один проект з SCI та www.workcamps.info. Взагалі, більшість волонтерських проектів припадає на літо, коли студенти на канікулах, то ж, починаючи з вересня, кількість проектів суттєво зменшується. Моя ж відпустка припадала саме на вересень. Але, оскільки запрацював безвіз, у мене не було шансів пробайдикувати її. Довгий час я розраховував на археологічний проект у Португалії... я вже марив розкопками, аж якось випадково звернув увагу, що проект має обмеження у віці учасників і я вже підпадаю під вікову дискримінацію :(
Тоді звернув увагу на проект у Німеччині, який я помітив ще минулого 2016 року. Якщо чесно, я не дуже хотів до Німеччини, бо повне незнання німецької мене трохи лякало, крім того не зовсім чітко (як на мене) пояснювалась мета нашої праці. Якщо в попередньому таборі в Ірландії була чітка проблема - рододендрон понтійський і ми намагалися позбутися цієї інвазивної рослини, то мета роботи в Німеччині для мне була не зовсім зрозумілою. Я сподівався, що вже на місці все пояснять. То ж Німеччина - Тюбінген!
DE-SCI 10.42 Hilly, greenly, happy (Tübingen)

Camp code (код табору):
Country (країна):
Start Date (дата початку табору):
End Date(дата закінчення табору):
Topic (напрям табору):
Work Types (тим роботи):
Number of volunteers (необхідна кількість волонтерів):
Free places for Males (вільні місця для чоловічої статі):
Free places for Females (вільні місця для жіночої статі):
Free places last update (дата оновлення вільних місць):
International age (вік іноземних волонтерів):
National age (вік своїх волонтерів):
Extra Costs (дадоткова сплата):
Spoken Language (основна мова у таборі):
DE-SCI 10.42
Germany
10 Sep 2016
25 Sep 2016
10: Environment protection
Environment / Manual
13
6
7

18 - 99
18 - 99
0.00
English


Description: This ecology-workcamp is the cooperation with the regional office for nature and landscape protection in Tübingen and the regional organisation for the preservation of the cultural heritage. Two hills of a former wine-growing area near the famous old university town of Tübingen in Hirschau are well-known as a habitat for rare and endangered species and have been declared nature reserves. These areas have to be maintained regularly. Bushes and trees should not overrun vegetation, so shelters have to be built for protection.
Type of Work: Working with experts, woods and meadows have to be cut and cleared and dead wood has to be removed from the protected area.
Study Theme: Agriculture and environment, ecological problems, biotope and nature protection, geology, study tour to explore flora, fauna and habitat, history of Tübingen.
Accommodation: In a municipal building on camp beds. No internet access.
Requirements: Interest in ecological topics, being prepared for physical work. You will work in a slope position; therefore you have to be properly equipped. Sturdy shoes required!
Approximate Location: Tübingen is situated about 50 km south of Stuttgart in a beautiful area of Baden-Wuerttemberg. The cityscape is characterised by historical monuments on the one hand and by new buildings and institutions such as parks, theatres and museums on the other hand.
Notes: As a vivid university town, Tübingen has numerous pubs and, of course, an active nightlife. It is also a town of historical significance, with many famous half-timbered buildings and the opportunity to punt on the river Neckar (a specialty unique to Tübingen in Germany).

Organization Description: This workcamp is organized by the German branch of Service Civil International (SCI). SCI Germany was founded in 1946 and is approved as a non-profit organisation. We are one of the oldest peace and volunteer organisations. SCI Germany aims to promote peace, non-violence, international solidarity, social justice, sustainable development and cross-cultural exchange through international voluntary work. We cooperate with a network of branches and partners in more than 90 countries. Every year, SCI Germany organizes about 50 international workcamps in Germany. .


Мій вільний переклад:
Опис: Цей еко-проект було організовано у співпраці з регіональними організаціями з охорони природи та охорони культурної спадщини у Тюбінгені. Два пагорби у Хіршау, поряд з відомим містом-університетом Тюбінген, які у минулому були вкриті виноградниками, добре відомі, як природний заповідник, на території якого знаходяться рідкісні та зникаючі види.
Тип роботи: Косіння луків, обрізка дерев, зрубування мертвих дерев і прибирання природоохоронної території разом з досвідченими працівниками.
Теми навчання: Сільське господарство та навколишнє середовище, проблеми екології, біотопи та захист природного середовища, геологія та навчальна прогулянка з вивчення флори, фауни та історії Тюбінгена.
Розміщення: У муніципальному будинку з розкладушками. Без доступу до Internet.
Вимоги: Зацікавленість у природоохоронній тематиці, бути готовим до фізичної роботи. Робота буде відбуватися на схилі, то ж Ви маєте бути добре екіпірованим. Необхідно мати міцні чоботи!
Приблизне місце розташування: Тюбінген знаходиться на 50 км південніше від Штутгарта у мальовничій місцевості Баден-Вюртемберг. Міський пейзаж з одного боку, який має багато історичних пам'яток, а з іншого боку сучасні новобудови з повноцінною інфраструктурою: парками, музеями, театрами.
Примітки: Оскільки Тюбінген - місто-університет, в ньому велика кількість пабів і активне нічне життя. Це також місто історичного значення з багатьма фахве́рк-будинками і з можливістю покататися на човні річкою Неккар.
Опис Організації: Цей проект організований німецьким підрозділом Service Civil International (SCI). SCI-Німеччина було засновано у 1946 році як неприбуткову організацію. Ми є однією з найстаріших волонтерських організацій. Метою SCI-Німеччина є сприяння миру, ненасильству, міжнародній солідарності, соціальній справедливості, сталому розвитку та міжкультурному обміну через міжнародні волонтерські проекти. Ми співпрацюємо з партнерами у більш ніж 90 країнах. Кожного року SCI-Німеччина організує близько 50 міжнародних волонтерських проектів у Німеччині.


Заявка, анкети вже не викликали якихось запитань. Єдиною... ну не те, що проблемою але "білою плямою" був безвіз. З одного боку він вже є, але який він і як працює, я ще не знав. Було багато чуток і розмов, що тепер завертати будуть не на етапі консульства з візою, а в аеропорт і т.і. То ж я трохи хвилювався і тому наполіг, щоб дівчата з SVIT-Ukraine вибили з німців запрошення.
Питання почалися, коли я отримав infosheet. Серед іншого в ньому було написано, що всі повинні мати медичне страхування і сертифікат вакцинацій. Якщо зі страхуванням більш-менш зрозуміло (хоча для чого тоді страхування самого SCI?), то з сертифікатом вакцинацій взагалі нічого. На мій запит німці порадили звернутися до SVIT-Ukraine, а там знали стільки ж як і я. Мені порадили ігнорувати цей пункт.
Про всяк випадок я себе додатково застрахував. Знову у PZU. Не знаю, чи це загальна тенденція, але отримання договору страхування по електронній пошті мене дуже втішило. Застрахувати я себе вирішив на випадок якоїсь активності, яка може бути не передбачена в страхуванні SCI-Німеччина.
Звернув увагу, що згідно опису проекту на сайті www.workcamps.info, мова проекту - англійська.... а у infosheet: Camp language: English, German.
Далі, у мене викликали запитання стосовно дат. Проект починається у суботу, а закінчується у неділю... А що передбачається робити у перший і третій уікенд проекту?! Я запитував у німців, адже хотілося ще потинятися по Штутгарту та околицям, місцеві цікавинки пороздивлятися... але єдина відповідь, яку я отримав, це посилання на infosheet:"Please be aware that the camp dates are fixed!" От така наша волонтерська доля...
Тут треба згадати про самі цікавинки... Їх було повно, але... не виразні для мене... Тобто не було чогось такого, що я хотів би відвідати понад усе. Хоча це напевне тому, що я мало знав про Німеччину в цілому і майже нічого не знав про регіон, куди я зібрався. На жаль, каталогів типу In Your Pocket, які б стосувалися Штутгарта та околиць, я не знайшов. Тому позичив видання Lonely Planet, яке стосувалося всієї Німеччини та зберіг те, що стосувалося Штутгарта та Тюбінгена. Більш за все мене зацікавив Замок Гогенцоллерн.
Декілька слів про місцевість, куди я власне збирався. Вона має назву Швабські Альпи. Місто Тюбінген знаходиться на річці Некар на відстані біля 45 км від Штутгарта. Штутгарт є столицею землі Баден-Вюртемберг, вона розташовується на південному заході Німеччини та межує з Францією та Швейцарією. До речі, ми повинні були жити не в самому Тюбінгені, а у містечку, чи то селищі, поряд з ним, яке називається Хіршау (нім. Hirschau).
Тюбінген є класичним університетським містечком, центром якого в усіх сенсах є Тюбінгенський університет. Його було засновано у 1477 році і він досі працює. Спочатку нам казали, що то найстаріший університет, але ні. Найстарішим університетом у Європі, з тих, що існують досі - Болонський університет (1088рік).
Опис маршруту до табору в Infosheet був досить спрощеним, довелося користуватися GoogleMaps. Справа в тому, що, якщо в Ірландії місцем збору була залізнична станція і нас усіх потім організовано везли до хостелу, то цього разу треба було шукати дорогу самотужки. У якості транспорту рекомендували використовували залізницю та автобуси і не радили літаки. Але оскільки проект починався на наступний день після моєї робочої п'ятниці, а закінчувався напередодні мого робочого понеділка, у мене не було шансів - ЛІТАКОМ!
В Infosheet були дуже корисні посилання на сайти:
До речі, стосовно транспорту. Звісно, роздивлявся можливість придбати свій власний транспорт у Німеччині. Звісно, вживаний. Передивився чимало оголошень з авто. Дешевими мені вдалося знайти тільки відносно старі авто, які не вдасться ввезти користуючись пільговими податками і митом, до того ж це час на зустрічі з власниками авто, перевірка документів, а потім дорога на авто в Україну без реального досвіду керування авто (права я про всяк випадок брав з собою). Відкинув ідею. А от велосипед був би в нагоді. Найдешевший я знайшов за 60€. Але знову ж... або продавати його по закінченню проекту там, або якось везти в Україну. А коли побачив, що в Україні їх продають відносно не за дорого, то і цю ідею відкинув. То ж транспорт тільки громадський.
Я склав собі такий маршрут: літаком до Штутгарта, потягом до Тюбінгена. Я обрав польський LOT - ідеально підійшов час (з Києва о 6:00, в Штутгарті вже о 9:50) і прийнятна ціна. Розглядав варіант з WizzAir до Меммінгена, а там потягом. Але були проблеми з часом, та і подорож з багажем lowcost-компаніями не такий вже lowcost. Квитки на літак купив без питань, на потяг від аеропорту збирався купувати пізніше, оскільки знайшов ще згадку про якийсь 828 автобус, який начебто з аеропорту Штутгарта йде прямісінько у Тюбінген.
Як я буду їхати назад, я ще не знав. Ідеально - у п'ятницю/суботу до Штутгарта, там погуляти по місту, але літак у неділю 24.09 100%, бо в понеділок зранку я мав бути на роботі.
Спілкуючись з SVIT-Ukraine, я дізнався, що я буду не єдиним представником від України - другою людиною була дівчина зі Львова. Я вже розраховував створити сильну українську фракцію у проекті, але... там щось не склалося і їхав я один.
Не знав, що обрати у якості сувенірів. Ходив по сувенірним крамницям, але нічого цікавого не знайшов. То ж персональні сувеніри відпали. Зупинився на цукерках з фотографіями України, з їжі взяв гречку, соняшникове насіння, згущене молоко та цукерки іриски, як похідні від молока. Ну і... я не міг проігнорувати... ідею, рух.. не знаю як це назвати, популяризації України, який я побачив під час проекту в Ірландії - магніт з Україною, привезений і залишений ТАМ! То ж нехай німці (і не тільки) знають про дендропарк Софіївка в Умані! :)
Приблизно за тиждень до відльоту мої волонтерські мрії були на межі зриву, оскільки у мене з'явився кашель. Кашель доволі сильний і я не знав, чи варто їхати кудись, чи не буде гірше, не впевнений, чи покриє страхування якісь видатки, якщо стане значно гірше. З іншого боку, я кашель у мене не вперше і я приблизно знав на що можна розраховувати (як з'ясувалося - не знав). То ж я просто додатково взяв якісь пігулки і льодяники.
У п'ятницю пізно ввечері я запакував рюкзак і вирушив в дорогу. LOT відправлявся з Жулян о шостій ранку. Я не хотів їхати вночі, оскільки і я не висплюсь, і буду заважати спати іншим, та й ризик нарватися на відсутність таксі. То ж приїхав у Жуляни раніше, вмостився у залі очікування і прокуняв до початку реєстрації. Реєстрація, посадка та і політ пройшли без зауважень, як і зазвичай.... "зазвичай"?
Польща. Спочатку хвилювався через малий час пересадки - мій наступний літак о 8:00, а на годиннику 7:30, а потім збагнув, що я ж вже в іншому часовому поясі і годинник треба перевести на 1 годину назад, тобто реально зараз у Варшаві 6:30. Хвилювався не тільки я, було багато людей, які перли по головах: "у мене зараз літак!!!"
Під час паспортного контролю відчував тотальний ігнор з боку прикордонників. Вони навіть відмовилися дивитися лист-запрошення від німців, дарма тільки німцям клопоту завдав.
Під час проходження митного контролю, митникам не сподобалося щось у моєму рюкзаку. Мене попросили дістати "щось біля powerbank"... і я був трохи здивований, коли зрозумів, що їх цікавить мій ключ. Ключ від реєчного замка. Ну і логічно... людина проносить в салон таку залізяку. Пояснив, що це ключ від замка і, хоч і з недовірою, мене пропустили.
Ще коли летів у Варшаву, познайомився в літаку з літньою парою, яка виявилася з окупованих територій. Після окупації вони переїхали до Києва, а зустрілися ми, бо вони летіли до своєї доньки, яка живе у Штутгарті. Чому я про них згадав? Цікава зміна сприйняття терміну "волонтер", коли я сказав, що лечу у волонтерський табір, вони зрозуміли, що я саме волонтер, який допомагає внутрішньо переміщеним особам або допомагаю військовим і у мене "відрядження". Довго пояснював, що волонтерство цим не обмежується.
Не знаю "на жаль" чи "на щастя", але часу на прогулянки аеропортом ім.Фридерика Шопена було обмаль, то сподобався чи ні - важко сказати. Принаймні нічого поганого сказати не можу. Летіли до Штутгарта з тим самим екіпажем.
В Штугарті практичні німці дали про себе знати. Безкоштовний WiFi в аеропорту обмежений у часі (здається пів години). А як же ті, хто чекають на літак декілька годин? :( Німеччина зустріла мене дрібним дощем і вивіскою EY ("Ernst & Young") напроти головного виходу з аеропорту. Я вирішив спочатку дізнатися про прямий автобус, а Штутгарт з залізницею залишити як запасний варіант.
На автостанції сталося щось досі для мене незрозуміле. Я знайшов зупинку 828 автобуса (автостанція від виходів аеропорту направо). З'ясувалося, що він скоро повинен бути. На зупинці було дві.... каси(?). Вони як раз відкрилися. І з однієї з них почала лунати сальса... пісні одна за одною. Ну свої люди... заходжу і питаю стосовно квитків на 828 автобус, чи можна купити у них і взагалі, де їх треба купувати?... Запитував я англійською, та ще й вибачився перед цим, що не німецькою... Чув, що німці не дуже люблять англійську. Точніше навіть не саму англійську, а то факт, що її використовують як міжнародну мову.
Продавець почав кричати на мене (що саме кричав я не знаю, бо німецька - то не моя мова), показували, щоб я вийшов геть, лунало слово "поліс" і продавець показував як ззаду одягаються кайданки (я знову ж таки не зрозумів, чи то на нього, чи то на мене).
Я заспокоюючи його вийшов з каси, але сказати, що я був у шоці - нічого не сказати. Люди ще навколо озираються на мене. Я не знаю, що треба такого зробити, що б викликати таку реакцію. Запропонувати купити наркотики? Зброю? Контрафакт? Я потім перепитував у німців, що це було, але вони теж не змогли збагнути. І по-друге... людина працює в касах у міжнародному аеропорту і не знає англійської?! Як це?
В іншу касу заходити було вже трохи лячно. Я попередньо пояснив, що я не місцевий і не знаю, де купувати квитки на 828 автобус. Мені сказали, що у самому автобусі. ОК.
На зупинці крім мене було декілька 100% місцевих, один хлопець китайської зовнішності (через цю глобалізацію я вже не впевнений чи він китаєць, чи німець, чи француз, чи...) з великою валізою і дві дівчини з такими ж великими (+/-) валізами.
Оплата відбувається при вході (7€), у водія є щось схоже на касовий апарат і видається чек/квиток (для порівняння - квиток залізницею від аеропорту до Штутгарта, а з Штутгарта до Тюбінгена 19,8€). Я сів собі позаду і ми поїхали Швабськими Альпами до Тюбінгена. Дорогою, зненацька, на одному з мостів бачив сіру чаплю. Її колір настільки збігався з кольором мосту, що вони утворювали єдиний архітектурний ансамбль.
Дорогою дівчата почали спілкуватися з хлопцем.... китайської зовнішності і по уривкам з їх розмов (а я сидів за пів автобуса від них), я зрозумів, що хлопець - студент у Тюбінгені, а з дівчатами ми будемо жити під одним дахом впродовж двох тижнів. Час в дорозі пролетів дуже швидко, бо весь час крутив головою з вікна у вікно, намагаючись зрозуміти, куди ж я потрапив.
Кінцева 828 маршруту - автостанція Тюбінгена, яка знаходиться перед залізничним вокзалом. Зручно.
Потрібну платформу з 18 автобусом знайшли швидко. Тут вже я привітався з дівчатами і відбулося коротке знайомство. Дівчата були з Сербії: Меліца та Софія.
З Тюбінгена до Хіршау ходять такі самі автобуси і оплата відбувається так само. Коли ми вийшли на зупинці у Хіршау, я знав тільки приблизний напрям, але ми знайшли орієнтири. Хтось заздалегідь по всьому маршруту залишив папірці з вказівками, куди повертати і скільки йти.
От так ми, папірець за папірцем і дійшли до нашого дому на майбутні 2 тижні. Ми були першими, хто дістався, звісно крім представників Німеччини: Малте та Джасмін/Ясмін. Знову коротке знайомство та облаштування.
Фух... спати буду не на вулиці %)