Німеччина 2017- Епілог

Озираючись назад... Не можу сказати, що б я був у захваті від цієї відпустки. У значній мірі це було пов'язано з німецькою мовою, а точніше з її незнанням... а ще точніше з моєю нездатністю сприймати її. Тобто... я впевнений, що з іспанською, італійською було б значно легше. Я б їх, звісно, не вивчив, але я впевнений, що запам'ятав би декілька вирізав, слів, позначень, легше сприймав би візуально і т.і. З німецькою - 0. Це, звісно, моя провина, але моє враження від відпустки це не міняє.

Я вже писав про напрям цього проекту. Так от я це спостерігаю не тільки по цьому проекту. Необхідно дуже уважно читати опис проекту, особливо Type of Work та Study Theme.

У розповіді, я періодично згадував про те, що представники Німеччини позиціонували себе як тім-координаторами, тим самим знімаючи з себе багато організаційних питань. Ситуації різні і люди різні. Повернувшись вже додому я зустрічався зі своїми друзями-координаторами з минулого проекту в Ірландії. Вони того року теж мали не дуже гарний волонтерський досвід у Польщі і з тієї ж причини - тім-лідери/координатори.

До чого це все я? Можна/треба пробувати брати ініціативу в свої руки! Пропонувати, аргументовано дискутувати, якщо є заперечення! Бажано мати хоча б якусь програму суто для себе. В обох проектах, що я досі був, найбільш яскраві враження я отримав від своїх власних дій. В Ірландії це скелі Мохер, в Німеччині - це замок Гогенцоллерн. Сподіваюся, що і в подальших проектах я буду знаходити щось цікаве... і відвідувати в рамках проекту, або сам.

Мови. Відчув, що однієї іноземної мови - мало. :( Із заздрістю дивився, на Ніка, який вільно спілкувався ще і німецькою і на Матео, який вільно спілкувався італійською з Міхі (він жив тривалий час в Італії), я вже не кажу про іспанську...

Як і завжди - чудові люди (везе мені на людей :)). Гостинні та готові прийти на допомогу. Нам несли частування, здається з усього Хіршау. Сусіди, дружина мера та дружина Йоргі пекли нам пироги, місцеві приносили пироги з кавою прямо на схил. Про Міхі я взагалі мовчу, як він з нами няньчився.

Взагалі цікавий досвід.

Німеччина 2017- Дорога додому

Штутгарт.

Як мінімум я хотів відвідати два музеї: музей Mercedes-Benz та музей Porsche. Орієнтовно часу було достатньо, але без запасу. Треба було відвідати туристичний інформаційний центр біля вокзалу. Крім того, виявилося, що я забувся забрати з холодильника сир з пліснявою, який мене просили привезти у якості сувеніру, то ж треба було ще і знайти супермаркет якийсь. Часу зразу стало обмаль...

Пыд'жджаючи до Штутгарта, звернув увагу, що всі схили вкриті виноградниками. Було дивно таке бачити в одному з найбільших промислових центрів Німеччини.

Німеччина 2017- Другий тиждень

Перед подіями другого тижня розповім трохи про буденне життя, якісь нюансі або події, поперемелюю кісточки і т.і.

Почну, напевне, з відносин у групі. Все, біль-менш, було рівно. Тобто якоїсь неприязні до когось не було, або всі більш-менш адекватно себе вели і, таким чином, не викликали негативу до себе... Я вже писав про хронічні обіймашки - це було майже весь час. Тобто, чи були якісь непорозуміння? Звичайно! Але вони були несвідомі і швидко вирішувалися обіймами і словами взаємної дружби та любові.

Німеччина 2017- Вихідні

Субота. Це був єдиний випадок, коли у потязі працював безкоштовний WiFi. Потяг був повний футбольних фанів, які їхали на гру, підготовані для вболівання у всіх сенсах цього слова.

Автостанція у Ройтлінґені знаходиться біля залізничного вокзалу, але на жаль, ми спізнилися на автобус. То ж десь з годину провели на станції. Стояти на зупинці не обов'язково, поряд є супермаркет та невеличкий парк. Я використав цей час з користю і придбав сувенір моєму таємному другу.

Німеччина 2017- Перші дні

Наша оселя була двоповерховим будинком. Перший поверх - був у минулому, як мені здається, частиною пожежної частини. Мені так здалося через велику кількість різноманітних труб в середині будівлі, частина приміщень мала вихід назовні через ворота, а навпроти нашого будинку знаходилася справжня пожежна частина. На другому поверсі нашого будинку були звичайні квартири, в яких жили люди, які не мали ніякого відношення до нашого проекту. Нашим був перший поверх.

Німеччина 2017- Intro & дорога

Ще один проект з SCI та www.workcamps.info. Взагалі, більшість волонтерських проектів припадає на літо, коли студенти на канікулах, то ж, починаючи з вересня, кількість проектів суттєво зменшується. Моя ж відпустка припадала саме на вересень. Але, оскільки запрацював безвіз, у мене не було шансів пробайдикувати її. Довгий час я розраховував на археологічний проект у Португалії... я вже марив розкопками, аж якось випадково звернув увагу, що проект має обмеження у віці учасників і я вже підпадаю під вікову дискримінацію :(

Тоді звернув увагу на проект у Німеччині, який я помітив ще минулого 2016 року. Якщо чесно, я не дуже хотів до Німеччини, бо повне незнання німецької мене трохи лякало, крім того не зовсім чітко (як на мене) пояснювалась мета нашої праці. Якщо в попередньому таборі в Ірландії була чітка проблема - рододендрон понтійський і ми намагалися позбутися цієї інвазивної рослини, то мета роботи в Німеччині для мне була не зовсім зрозумілою. Я сподівався, що вже на місці все пояснять. То ж Німеччина - Тюбінген!

Одеса 2017- НПП «Тузловські лимани»

Початок цього допису був ще у минулому році, коли я невдало намагався стати волонтером в Україні. Цього ж року, коли я почав цікавитися такою можливістю, мені повідомили, що я вже можу збиратися і їхати. Щоправда, ті напрями волонтерської роботи, які мене цікавили, були вже неактуальними. Але мене запевнили, що байдикувати мені не дадуть...

То ж НПП «Тузловські лимани».